Заява про порушення антимонопольного законодавства

Голові Антимонопольного

комітету України

(П.І.Б.)

 

Заявник: Публічне акціонерне товариство “____________________________”

Місцезнаходження:

                                                                               індекс, місто _____, вул. __________, ___,

в особі ПІБ представника банку,

яка діє на підставі довіреності №______________ від ____________ р.

роб. т. _______________,

моб. т. _______________

Відповідач: Міністерство юстиції України

Місцезнаходження:

01001, місто Київ, вул. Городоцького, 13

 

Заява

про порушення антимонопольного законодавства України

 

Публічне акціонерне товариство «________________________» порушує перед Антимонопольним комітетом України питання про порушення Міністерством юстиції України (далі – Мінюстом) законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – Закон), суб’єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Нині низка діючих нормативних актів Мінюсту, що врегульовують процедуру продажу арештованого майна, свідчать про здійснення органом державної влади антиконкурентних узгоджених дій в розумінні статті 6 Закону, а саме:

1)                встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації
товарів;2)                усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з
ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців.

Зловживання монопольним становищем на ринку реалізації арештованого майна, шляхом обмеження конкуренції та встановлення необґрунтовано високої вартості послуг спеціалізованих торгуючих організацій, порушує інтереси стягувачів та боржників у процедурі примусового виконання рішень суду, виходячи із наступних підстав.

 

Встановлення цін чи інших умов придбання  або реалізації товарів.

Наразі, реалізація арештованого майна у ході виконавчого провадження здійснюється на підставі договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, який укладається органом державної виконавчої служби (далі – ДВС) зі спеціалізованою організацією. Вичерпний перелік спеціалізованих організацій встановлюється Мінюстом шляхом проведення тендеру згідно Положення про умови і порядок  проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна (наказ Мінюсту № 136/5 від 11.11.2003 р., далі — Положення).

Істотною умовою договору між ДВС та торгуючою організацією є ціна, під якою слід розуміти винагороду спеціалізованої організації за надані послуги.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту № 42/5 від 15.07.1999 р. та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту № 68/5 від 27.10.1999 р., розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати 15 відсотків від вартості майна. Таким чином, Мінюстом, в односторонньому порядку визначається максимальний розмір ціни за послуги спеціалізованих організації щодо реалізації арештованого майна.

Варто також звернути увагу, що у 2012 році право реалізації арештованого майна за результатами тендеру, проведеного Мінюстом, отримали:

  1. Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Яблоко»,
  2. Приватне підприємство «Рожевий єдиноріг»,
  3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Летячий гусак»,
  4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Плаваючий кажан».

При цьому, ПП «Рожевий єдиноріг» та ПП «Спеціалізоване підприємство Яблоко» ставали переможцями тендеру Мінюстом уже чотири роки поспіль (2009 – 2012). ТОВ «Летячий гусак» отримувало право реалізації арештованого майна у 2011 та 2012 рр.

Однак, виключне право продажу відповідного майна лише декількома спеціалізованими організаціями веде до усунення вільної конкуренції у цій сфері та встановлення ними винагороди у максимально дозволеному розмірі (14,9-15%).

Так, відповідно до Протоколу №1412562-1 щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), ціна продажу об’єкта склала 3 019 292,25 грн., а сума винагороди організатора прилюдних торгів – 449 874,54 грн., що становить 14,8999 %.

Наразі, до участі у тендерах допущені три спеціалізовані організації: Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Яблоко», Приватне підприємство «Рожевий єдиноріг» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Плаваючий кажан». Тобто, коло учасників ринку реалізації арештованого майна звужується, що явно не сприяє дотриманню відповідного рівня конкуренції та встановленні справедливої ціни за надані послуги. Для прикладу наводимо посилання на інформаційні повідомлення сайту Мінюсту  щодо проведення прилюдних торгів в м. Києві по кожній організації із зазначенням розміру винагороди:

  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Плаваючий кажан»

Стартова ціна лоту – 39 062,50 грн.

Сума гарантійного внеску – 5 820,31 грн.

Розмір винагороди – 14,89999 % (рухоме майно)

Стартова ціна лоту – 115 517,50 грн.

Сума гарантійного внеску – 17 212,11 грн.

Розмір винагороди – 14,90 % (нерухоме майно)

2)     Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Яблоко»

Стартова ціна лоту – 10 856,25 грн.

Сума гарантійного внеску – 1 617,58 грн.

Розмір винагороди – 14,90 % (рухоме майно)

Стартова ціна лоту – 473 317 грн.

Сума гарантійного внеску – 70 524,23 грн.

Розмір винагороди – 14,89999 % (нерухоме майно)

3)     Приватне підприємство «Рожевий єдиноріг

Стартова ціна лоту – 10 456,50 грн.

Сума гарантійного внеску – 1 558,02 грн.

Розмір винагороди – 14,90 % (рухоме майно)

Стартова ціна лоту – 201 352,20 грн.

Сума гарантійного внеску – 30 001,48 грн.

Розмір винагороди – 14,90 % (нерухоме майно)

 

Усунення  з  ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з
ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців

Слід зазначити, що 25.03.2013 р. Наказом №535/5, Мінюстом внесено зміни до Положення, відповідно до якого змінено порядок проведення тендера (конкурсу) з визначення спеціалізованих організацій, які можуть здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна. За попередньою редакцією відповідний тендер проводився щорічно, що давало можливість залучати до ринку реалізації арештованого майна нових суб’єктів, тим самим забезпечуючи достатній рівень конкуренції між ними.

Натомість, Мінюстом передбачено проведення відповідного тендера (конкурсу) у разі якщо в переліку спеціалізованих організацій, з якими органи державної виконавчої служби уклали договори про реалізацію арештованого майна, залишилась одна спеціалізована організація. До того ж строки проведення даного тендеру не передбачені, що може спричинити існування домінуючого (монопольного) становища на даному ринку певної спеціалізованої організації.

Також необхідно звернути увагу на перелік вимог, яким повинні відповідати потенційні учасники ринку реалізації арештованого майна, які по своїй суті носять дискримінаційний характер, а саме:

  • прибуток з діяльності протягом останніх двох років – Положенням не передбачено, яким саме чином Комісія бере до уваги даний показник, який саме розмір прибутку є необхідним для проходження тендеру;
  • технічні можливості та досвід роботи із забезпечення
    організації зберігання та реалізації майна – не конкретизовано, які саме технічні можливості повинен мати потенційний учасник тендеру;
  • інформація щодо результатів здійснення діяльності з
    реалізації арештованого майна протягом поточного року та
    відсутності порушень під час здійснення такої діяльності вимог
    чинного законодавства – даний пункт Положення є дискримінаційним за своєю суттю, адже у нової потенційної спеціалізованої організації не може бути досвіду реалізації арештованого майна, оскільки така діяльність може бути проведена лише після проходження даного тендеру.

Дані вимоги дають змогу Тендерній комісії відмовляти кандидатам у зв’язку з недотриманням вимог, передбачених Положенням, та не допускати на ринок реалізації арештованого майна нові незалежні компанії.

Крім того, існує низка питань щодо вибору органами ДВС спеціалізованої організації (із переліку, затверджених Мінюстом), яка буде залучена до реалізації конкретного арештованого майна. Дана проблема для кредиторів-іпотекодержателів загострилася після того, як законодавець позбавив їх можливості вибору спеціалізованої організації, що отримувала право надавати послуги з реалізації арештованого майна (зміни до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», внесені Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI). Для прикладу надаємо копію Протоколу № __________ від _________________ р., відповідно до якого розмір винагороди організатора прилюдних торгів становив 5 907,26 грн., що відповідно складав 2,999% від продажної вартості реалізованого майна (Додаток №2).

Фактично, державний виконавець, у провадженні якого перебуває виконавчий документ, ще на стадії опису майна визначає, хто саме буде переможцем тендеру. Як правило, торгуюча організація, яка була залучена до опису майна (та прийняла це майно на відповідальне зберігання) – вона й перемагає у тендері. За умови «надання практичної допомоги державному виконавцю, забезпечення описаного майна в належному стані та враховуючи понесені витрати на зберігання такого майна», результат тендеру вже відомий задовго до його проведення, а тому, як наслідок, розмір винагороди торгуючої організації є максимальним (Додаток №1, Додаток №1-1).

Єдиним винятком з цього може бути низьколіквідне майно, попит на яке, навіть за умови повторної уцінки, дуже низький, і реалізація якого є дійсно проблемною.

Через вищеперераховані фактори порушуються інтереси як стягувачів, так і боржників, оскільки завищена винагорода спеціалізованих торгуючих організацій стягується за рахунок вартості реалізованого майна. Разом з цим, спричиняються збитки стягувачам (в т.ч. банкам як кредиторам), оскільки вони отримують у середньому від 30 до 50% вартості майна, яке виступало забезпеченням виконання зобов’язань за кредитами.

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що Мінюстом здійснюються антиконкурентні узгоджені дії, що проявляються у встановленні дискримінаційних вимог до учасників тендеру з вибору спеціалізованих організацій з продажу арештованого майна, а також визначенні необґрунтовано завищеної вартості послуг спеціалізованих організацій під час реалізації арештованого майна.

З огляду на вищевикладене, в порядку статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» просимо Антимонопольний комітет України  надати рекомендації Мінюсту щодо усунення причин виникнення порушень законодавства про захист економічної конкуренції шляхом  внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють процедуру виконавчого провадження, проведення тендеру щодо визначення спеціалізованих організацій, які мають право здійснювати реалізації арештованого майна, а також процедуру реалізації арештованого майна.

 

         Додатки:

— засвідчена банком копія довіреності, що підтверджує повноваження представника на ___ арк.;

— копія Протоколу №___________________ від ________________ р. щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (Додаток №1) на 1 арк.

— копія акту опису й арешту майна від ____________ (Додаток №1-1) на 1 арк.

— копія Протоколу № ____________ від _____________________________ щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (Додаток №2) на 1 арк.

 

З повагою представник ПАТ «____________»                                     

/дата/                                                                                          /підпис/

 

Скачати заяву про порушення антимонопольного законодавства